Наша школа Архів газети Контакти Зворотній звязок

Лютий - Березень 2014 року

В номері газети "Позиція":




До Вас посміхається ранок весняний,
Даруючи чистих небес голубінь.
Ви завжди прекрасні, кохані, жадані,
Серця зігріває Ваш погляд ясний.
Нехай Вам завжди посміхається доля,
Хай шириться простір для сонячних мрій.
Хай низько вклоняються квіти довкола,
Бо Ви у цей день – королеви весни

Дорогі жінки!

   За доброю традицією із святом8 Березня приходить весна. І в цьому є певна закономірність.
   Бо жінка, як і весна, несе у світ особливу і велику місію природи – життя і любов, ніжність і турботу, натхнення і неповторність.
З прадавніх віків жінку в Україні величали Берегинею. Поняття Батьківщина, Україна, Мати однаково дорогі для кожного з нас.
   Прийміть щирі вітання з прекрасним жіночим святом Весни!
   Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує Вам міцне здоров’я, красу та чарівність, родинне тепло та затишок.
   Нехай Ваша доброта, ніжність, жіночність завжди сповнюють серця радістю і любов’ю, будуть запорукою миру та злагоди, здійснення кращих мрій і сподівань, а Ваша праця йде на користь справі, дає наснагу для здійснення всіх    Ваших задумів.
   Щасливої Вам жіночої долі, надійного чоловічого крила, квітів – ніжних і духмяних.
   З повагою, юнаки та чоловіки школи

200 років з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля!

    Ці пристрасні рядки Василя Cимоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що складається враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.

Спогади. Тарасові Шевченку присвячується

Летів туди, де бачив усмішки щасливі.
Лиш там все забував і розумів без слів
Бідняцьку долю, гірку і зрадливу.
Там забував, що в світі є пани,
Що продають людей, міняють на собак.
Де розлучають матір і синів,
Що ти у цьому світі лиш жебрак...
Іще маленьким чув я кобзи спів,
Вона так грала, так ятрила душу...
Цей біль людський забути досі не зумів,
Його до скону я носити мушу

Знову вечеря сім’я коло хати,
Знову вечірняя зірка встає.
Знов соловейку не хочеться спати,
Пісня його сумувать не дає.
Десь за селом вже співають дівчата,
Дружно гудуть понад садом хрущі,
Знову Шевченка ми хочем читати,
Думи його, волелюбні вірші.
Знову душа відкривається слову,
Доля народу гартує серця.
Вкотре з Тарасом ведемо розмову,
До правди і волі йдемо до кінця.


Людмила Гучко, учитель

до ювілею письменника

Шевченківські дні у НВК

   Тиждень української філології цьогоріч було присвячено 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка. Ювілейному тижню, який відбувся з 11 по 17 березня, передувала попередня підготовча робота: шкільний інформаційно-просвітницький проект «Про Кобзаря – дітям». Крім того, було проведено флеш-моб «Слово Шевченкове живе», де учні початкової школи та старшокласники одночасно декламували вірші Кобзаря. Учні НВК відвідали виставку «Кобзарів» із фондів Острозькогомузею книги у міському краєзнавчому музеї, взяли участь у міському конкурсі читців творів Т.Шевченка.
   Кожен день предметного тижня був насичений різноманітними заходами, які відзначалися цікавими сучасними формами роботи. Це заочні та відеоекскурсії до музеїв Т.Шевченка, літературні конкурси, вікторини, турнір знавців творчості Великого Кобзаря «Ерудит» для учнів 6 класу, конкурс тематичних мультимедійних презентацій. Проявити свої таланти і виявити любов до поетичного слова Шевченка учні змогли на таких заходах, як літературно-музична композиція «Не вмре повік твоє святе ім’я» та літературна вітальня «Наш Шевченко». Досить цікавою формою роботи для п’ятикласників виявився літературний квест «Відомий і невідомий Шевченко», на якому вони змогли проявити і знання, і кмітливість, і згуртованість, і швидкість. А учнівська конференція «Стежка до Кобзаря» об’єднала обдарованих учнів 5 – 11класів. Осмислити велич, талант, неординарність постаті Великого Кобзаря, його визначну роль у житті нашого народу, держави змогли учні 11 класів на заході «Діалоги про Шевченка».
   Завершився ювілейний тиждень виставою за драмою Т.Шевченка «Назар Стодоля», яку презентували учні 7 класів – учасники шкільного драматичного колективу.
   Ювілейний тиждень показав, що Шевченко завжди цікавий і сучасний, його поезію знають і люблять сучасні школярі, його творчість дивує і захоплює всіх, до нього готова прислухатися, його прагне вивчати наша молодь.

Поліщук Яна, учениця 9-А класу

Тарас Шевченко!
Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю.
Остап Вишня

   Ім’я Тараса Шевченка знає не лише кожен українець, а й мільйони іноземців. Це ім’я символізує не тільки українську літературу, а український дух загалом. Це ім’я належить одній з найвизначніших постатей України - письменнику, художнику, мислителю.
    Це ім’я - ціла історія, у яку вписано вже сотні сторінок , але протягом двохсот років кожен відкриває для себе Шевченка поновому. Тарас Шевченко – пророк українського народу. Його твори не втрачають актуальності і сьогодні. Він показав, що кожна людина тримає долю у своїх руках і здатна повернути її у бажаний напрямок. Адже з бідного кріпака, який у ранньому віці залишився без батьків, а отже і без любові, ласки і підтримки, виріс всесвітньо відомим митцем. Шевченко повністю змінив тогочасне бачення і розуміння літератури, адже ніхто й уявити собі не міг, що «мужицькі» вірші можуть бути настільки глибокими і що одна звичайна, на перший погляд, людина здатна впли- нути на світогляд кожного. Його талант безцінний і, звісно ж, заслуговує на повагу і визнання. Але талант – це просто інструмент, з нього не полине музика, якщо на ньому не заграти. Тарас Шевченко прагнув усіма силами домагатися права писати імалювати, але навіть коли він того права не мав, все одно творив.
    Сила характеру, воля, закладені в його творах,- цимпереймається кожен, хто читає Шевченка. Його бунтарський дух передаєть- ся людям, які усвідомлюють, що вони єдині, що вони нація, яка заслуговує на гідне життя.
    Назвати Тараса Григоровича Шевченка відомим українцем – це нічого не сказати. Він – душа нашого народу. Його твори – наша історія. Шевченко – синонім до слова Україна, її невід’ємна частка.
   
    Соломія Cавченко, ліцеїст І курсу

Ким є Тарас Шевченко у XXI столітті?

Живи, поете, в бронзі і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у "Заповіті",
І в слові праведнім, і в славі віковій

    Щороку відзначають українці на своїй землі і в зарубіжжі річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.
    Своєю творчістю Тарас Григорович Шевченко відкрив нову епоху в українській літературі, створив чудові зразки поезії, які могутньо звучали над світом як гнівне звинувачення царизмові, як пристрасний заклик до активної боротьби за кращу долю. Натхненні поетичні твори Тараса Шевченка – неоціненний скарб світової літератури, що став надбанням широких народних мас.
    Щоб усвідомити, ким є для українців Тарас Шевченко, достатньо лише пригадати, що в кінці XIX та першій полови- ні XX століть і на Сході, і на Заході України, в еміграції та чисельних поселеннях, практично в кожній українській хаті – чи то хата селянина, чи робітника, чи службовця, або ж інтелігента на найпочеснішому місці поряд з образами Господа Бога і святих обов’язково, вбраний вишиваними рушниками, знаходився портрет великого Кобзаря.
    Але ким є Тарас Шевченко для українців XXI століття? Для написання цієї статті я спеціально провів невеличке опитування. Йдучи зі школи, я запитував випадкових перехожих: «Ким є для Вас Тарас Шевченко?» І більшість відповідей зводилась до приблизно такого речення: «Ну… Тарас Шевченко був відомим українським поетом і для мене є прикладом справжнього борця за волю України». Тобто це означає, що люди пам’ятають Шевченка, але забули, як він став тим, ким був. З нього зробили «ідеального українця», але забули, через що йому довелося пройти й що зробити, аби бути в серцях своїх співвітчизників та стати натхненнямдля багатьох українських поетів та митців.
    Я не стверджую, що кожен український патріот повинен знати, що Тарас Григорович народився в селі Моринцях, чи що саме 1838-го Брюллов і Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва, чи що 1840-го – видано перший «Кобзар». Хотілося б лише, щоб українці пам’ятали, що, незважаючи на всі репресії, якимпіддавався поет з боку царизму, він продовжував створювати справжні шедеври української культури.
   
    Божченко Владислав, ліцеїст ІІ курсу

Розповідали про Тараса Шевченка

І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Т. Шевченко

    Кожен із нас чув ці слова у знаменитому «Заповіті» Тараса Шевченка – славетного генія України, вірного сина своєї землі, великого поета, патріота.
    «Гаряче любив він укра- їнську народність, але понад усе співчував долі простого народу, і улюбленими його мріями були думки про свободу цього народу від поміщицького гніту», – писав М. Костомаров.
    2014 рік проголошений Роком Тараса Шевченка, оскільки ми відзначаємо 200-річчя від дня народження великого поета. Випускники НВК вважають своїм громадянським обов’язком долучитися до відзнаменування цієї дати.
    Ми вирішили поділитися своїми знаннями із маленькими школярами, поглибити їх знання про відомого генія, героя нашого народу. Діти мали змогу не лише почути, а й побачити Тараса Шевченка зовсім малим, молодим та старшим, село та хатину, де він народився і жив, його картини, відому всім книгу «Кобзар», почути читання його віршів майстрами слова завдяки підготовленим фото та відеоматеріалам.
    Окрім того, аби маленьким школярам було цікаво, а також, щоб перевірити, як вони засвоїли матеріал, ми запропонували їм пограти в ігри. Вони активно вгадували слова з пропущеними літерами, відповідали на запитання, розгадували кросворд. Ми старалися задіяти всіх дітей та принести їм хороші емоції.
    Наприкінці нашого виступу діти подякували за знання, яких вони набули. Щось було вже відомо школярам, щось вони відкрили нове. Нам також було надзвичайно приємно працювати з дітьми, і це, звичайно, був для нас також своєрідний досвід.
    Ми вважаємо, що такі заходи сьогодні необхідні, адже без минулого немає майбутнього, а без культури немає нації. Ми повинні знати наших героїв та вшановувати їх. Тарас Шевченко залишив нам у спадок найцінніше – величезну скарбницю своєї художньої та літературної творчості. Важливо, щоб у сучасному суспільстві пам’ять про генія українського народу, за словами Л. Дмитренка, жила у людських серцях:
   
    Бондарчук Ірина, ліцеїст ІІ курсу
   
   
   
    «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», - писав Іван Франко. Як уже можна здогадатися, мова піде про Тараса Григоровича Шевченка, а точніше, про відзначення 200-літнього ювілею з дня його народження. На мою думку, справою честі для кожного українського патріота є відзначення цієї дати.
    Ліцеїсти II курсу філологічного профілю Нетішинського НВК також вирішили приєднатися до цієї події, але по-своєму. Вони поділилися своїми знаннями про поета з учнями молодших класів, що, на мою думку, було найдієвішим для того, щоб українці згадали ім’я великого митця. Клас поділився на творчі групи з кількох чоловік. У кожної команди була своя тема. Ліцеїсти Ляхович Максим, Мазурок Тарас, Бернадський Станіслав та Середа Максим підготували презентацію «Тарас Шевченко і його творча спадщина».
    Хлопці розповіли про дитячі роки митця, його творчість, а також провели конкурси для дітей. На мій подив, школярі знають про Шевченка надзвичайно багато! Судячи з реакції, діти були в захваті. Самі ж ліцеїсти також явно були задоволені своєю працею та вдячні за увагу.
    Такі заходи потрібні не лише для того, щоб вшанувати поета, а й щоб заохочувати учнів молодших класів читати твори українських письменників. З часом ми зможемо створити справжнє українське патріотичне суспільство, у якому цінуватиметься мова, культура та історія рідного краю. На мою думку, це було б найкраще вшанування пам’яті будь-якого патріота України.
   
    Божченко Владислав, ліцеїст ІІ курсу

Фоторепортаж


    21 лютого у рамках інформаційно-просвітницької проекту “Про Кобзаря - дітям” учні 7-Г класу провели зустріч із учнями 4-их класів “Шевченко-художник"

    У бібліотеці була презентована вис- тавка , присвячена 200-річчю Кобзаря

    12 березня в актовій залі НВК відбулася літературна вікторина “Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття”.
Переможцем став Улянчук Святослав.учень 7-Г класу

    7 березня учні 7-Г та 4-В класів провели флешмоб за рядками поезії Т. Шевченка “Думка"

    12 березня для учнів 8-их та 9-их класів відбувся літе- ратурно-музичний захід “Не вмре повік твоє святе ім’я









літературна сторінка

«Пісня солов’їна аж до неба лине…»

    Значення народної пісні в історії та житті будь-якого народу переоцінити важко. Велике значення вона має і для українців.
   Українська пісня супроводжує все наше життя. Вона не залишає людину ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за нею від дитинства до старості. Чи ви зі мною не погоджуєтесь?
   Спробуємо переконатися. Мати Андрійчика родила, Сонечком підперезала, Місяцем обгородила, У колисці колисала, - співали в Україні, коли народжувалася людина.
   Колискова, співана матір’ю, стає оберегом на все життя: Ой на кота та воркота, на дитину та й дрімота, котик буде воркотати, дитинонька буде спати. Всім колядникам ви відчиняйте двері І просіть до столу, до своєї вечері. Хай у вашій хаті нині все співає, Бог ся рождає, - співають у Різдвяні свята.
   Пісню беруть у бойовий похід козаки: Попереду на баскому, на коні гарячім їхав славний Конашевич – кошовий козачий... Йшли бити татарина, табуни займати.
   Закохуючись – співають: Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як нічка, ясні, як день! Ви ж мені, очі, вік вкоротили, Де ж ви навчились зводить людей?
   Народна українська пісня протягом віків пройшла свій шлях розвитку. У ній віддзеркалюється вся історія, відбитки народних уявлень. Пісні, що були написані задовго до нас, зберегли національ- ні літописні метрики. І старі пісні, і ті, що пишуть і співають сучасники, будуть і надалі вірно слугувати архівом для прийдешніх поколінь українців. «За ці архів- ні сховища Душі свого часу заплатили українські кобзарі своїмжиттям, – розповідає у своїй статті «Народна пісня як ключ до українського народознавства» Наталія Литвиненко-Орлова - голова громадського об’єднання Національнокультурної автономії українців Мурманської області. – Сталінсько-беріївська система добре знала, що носіями цього українського архіву-літопису є кобзарі та лірники, що блукають дорогами

України та співають правду. Відтак, аби якось «взяти на облік» цих хранителів балад та історично-правдивих народних дум, за ініціативою Йосипа Сталіна у 1932 році був скликаний Всеукраїнський з’їзд бандуристів, що відбувся в місті Харкові. Довірливі кобзарі, а переважна більшість з них були ще й сліпці, прийшли до тогочасної столиці. У такий спо- сіб вони були виявлені, та невдовзі по тому тих народних Піснярів було по-варварському знищено». Народні пісні складали прості люди, частіше неписемні, чиї імена не залишилися в пам’яті подій. Але разом з тим це люди, які творили пісню, українську, національну.
   Сьогоднішня молодь має свої музичні вподобання. Часто можна спостерігати молодих людей, які йдуть по вулиці в навушниках. Що ж вони слухають? Спитаємо. «Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?» - відома усімпісня у виконанні «Бумбокс». Ще? «Мне уже 20!Аты морозишься, Ты очень несерьезно ко мне относишься!»- не менш відома пісня у виконанні групи «Дио.фільми». І решта подібних - російською, англійською і (що тішить) українською. Я поважаю вибір цих людей, згодна, що ці пісні мають право бути популярними. Мені тільки шкода, що ніхто серед популярних та улюблених не назвав жодної народної пісні.
   У нашому місті в Будинку дитячої творчості працює зразковий театр пісні і танцю«Криниченька». Цей колектив на чолі з Темною Валентиною та Котик Валентиною пропагує українські пісні, знає їх та співає. Протягом п’яти років я сама була його учасницею. Ми вчилися розуміти і виконувати народну пісню, знайомилися з її історією. Ось що розповідають про ансамбль «Криниченька» Валентина Анатоліївна, керівник ансамблю, та Валентина Іванівна, акомпаніатор: «У 1997 року виник фольклорний гурток «Світанок», який існує до сьогодні.

На основі цього гуртка в 1999 році була створена вокальна група під назвою «Криниченька». Назва обрана не випадково, адже криниця – символ невичерпності, вічності, життя. «Криниченька» - це духовне джерело, це невичерпність пісень, образів, танців. Із 2013 року наш колектив має звання «Зразковий». За цей тривалий час ми брали участь у різноманітних Всеукраїнських конкурсах, фестивалях, концертах. Серед них поїздки доЛьвова на фестиваль «Королівство мистецтв», до міста Рівного на конкурс «Бурштинові нотки». Також знаменними були фольклорний фестиваль у Хмельницькому та вокальний конкурс «Твій шанс» у Луцьку. Наші учні заявляли про себе, досягали вершин, посідали призові місця. Кожен конкурс – це неоціненний досвід, якийми здобуваємо впро- довж багатьох років. А «Криниченька» - це не просто робота, а, у першу чергу, відпочинок для душі, зв’язок із поколіннями, з рідною землею».
   Минають століття, змінюються суспільні устрої, на зміну однимпоколіннямприходять інші зі своїми смаками й уподобаннями. А народна пісня залишається, даруючи свою красу та неповторність.
   
    Вікторія Максимчук, ліцеїст ІІ курсу



Літературна кав’ярня

Надія Гербіш «Теплі історії до кави»
Лист до мами

    Пам’ятаєш, мамо, коли я була маленькою, то запитувала тебе, що зі мною буде, коли я виросту. Мені хотілося знати, чи буду я красивою, чи буде в мене дім із сонячною терасою, різнобарвними квітами та великимкудлатимсобакою, чи зможу я подорожувати йбачитиморе частіше, ніжраз на рік, чи я любитиму якогось хлопчика так, як ти любиш тата. Я хотіла знати, чи у мене теж буде донечка, якій я заплітатиму коси й пов’язуватиму яскраві бантики.
    Ти - пам’ятаєш? - казала, що вродливою я буду неодмінно, вважала, що в мене добрі очі й тепла усмішка, а це - головна окраса дівчинки й жінки. Найважливіше - не розівчитися усміхатися людям і дивитися на них із любов’ю. Я старалася не розівчитися, мамо. Інколи це було так складно, знаєш. Але я пам’ятала твої слова, що любити ніколи не буває просто. Утім, воно того варто. І так воно й було.
    Ти кажеш, що моя тепла усмішка й добрі очі залишилися зі мною, і я знову хочу стати маленькою дівчинкою, вмоститися тобі на колінах і розпитувати тебе, що зі мною буде, коли я виросту.

Коли я була маленькою, ти казала, що світ завжди відкритий для нас. І навіть якщо у мене не буде моря й високих гір, то будуть озера та пагорби. Ти казала, щоб я ніколи не звикала до краси так, щоби перестати нею дивуватися. Ти казала, щоб я частіше ходила пішки туди, де немає асфальтованих доріг і де росте багато дерев.
    А ще ти казала, що колись у моєму серці поселиться щось, схоже наметелика: дуже красиве, тендітне й крихке. І просила мене зберегти його, хоч чого б це вартувало. Скажи, мамо, ти жмала на увазі те, що я зараз відчуваю? Мійметелик поселився в серці, коли я зустріла Його.
    Знаєш, у нього такий мужній голос. Трохи обвітрений, але впевнений і дуже спокійний. Коли він говорить, я заплющую очі й згадую, як любила маленькою прийти до моря, згорнутися калачиком на теплому піску, заплющити очі та слухати. Його голос нагадує мені шум морських хвиль.
    Він дуже красивий - у нього добрі очі й тепла усмішка. Він любить ходитидалекими стежками там,де багатодорігі немає машин.Він не схожий на велетня, але коло нього так невимовно затишно, неначе він собою може затулити всі вітри світу. Знаєш, мамо, у нього хороший смак на музику та шарфики. Він заварює каву з молоком і усміхається частіше, ніж не усміхається. У нього такий самий розмір ніг, як у тата, тож коли він прийде до нас у гості, то зможе взути татові капці.
    Мамо, коли я буламаленькою, ти завжди казала, що я закохаюся в хорошого хлопця, - але чи знала ти, що він буде найкращим?



поза уроками

Правовий брейн-ринг

    Правознавство як одна із найважливіших суспільних наук відіграє величезну рольу житті кожної людини. Ми досить часто зустрічаємося з ситуаціями, головною ланкою у вирішенніякихє, безперечно,закон. Тому, не дивно, що в школі надаютьвеликуувагувивченню саме цієї науки, адже знання права можуть допомогти нам у будь-якій життєвій ситуації. Тому, щоб допомогти учням узагальнити свої знання із правознавства, 21 січня 2014рокубулопроведеноправовийбрейн–рингсередліцеїстівI курсу.
    ЗмаганняпроводилосяпідкерівництвомБражукАнтоніниМиколаївни, якаразомз тимочолювалакомандужурі.Булосформовано2команди: «Розумнички»і«Кришталеві сови», у кожнійз якихбулопо5учнів.
    Конкурс проходив у 3 етапи. Спочатку для учасників команд ведучі задавали різноманітні запитання, що стосувалися адміністративного та кримінальногоправа.Удругомужетапі учніповиннібуливжесамі скласти питання для своїхсуперників, невиходячи за рамки шкільної програми 10 –го класу. У фінальній частині змагань десятикласники розглядали різноманітні життєві ситуації, характеризуючиїхз точки зору сучасного законодавства. Обидві команди показалидосить високі результати, у чому їхдопомогливисокаорганізованість тагарні знання.
    Переможцями правового брейн – рингу за результатами конкурсу стали учасники команди під назвою «Кришталеві сови». Це завзяті та наполегливі учні- Мацун Ірина,Комаров Сергій,Яцук Сергій і Канєвський Богдан та їхній капітан – Демчук Дарія. Дуже старанними та організованими себе проявили і «Розумнички», де учасниками команди були Ріпа Альона, Купріянець Марина, Малишенко Анастасія і Власюк Ольга. Очолювала цю команду учнів Мельничук Альона.
    Проводячи такі інтелектуальні змагання , учителі заохочують учнів старшої школи до вивчення різних наук, знання з яких неодмінно знайдуть своє призначення в майбутньому. Це сприяє прагненню кожного впевненіше йтидоцілі тадосягатибудь – яких висот, йти вперед в супереч перешкодам, боротися до кінця, розвиваючи в собі якості лідера. Саме тому проведення таких заходів важливе як і для вчителів, так і для учнів.
   
    Лілія Пацаловська, ліцеїстІІ курсу

Товариська гра


    «Необов'язково бути професійним спортсменом, щоб отримувати користь і задоволення від занять спортом. Багато з людей бігають вранці, ходять на аеробіку і фітнес, хтось грає у футбол або займається баскетболом на подвір`ї школи. Головне, щоб це подобалося» - вважають хлопці нашої шкільної баскетбольної команди. Внаслідок їхнього захоплення цим видом спорту й активності 19 січня у нашій школі відбулася товариська граміж командами шкіл №2 і №3. Суддею виступила вчитель фізкультури НВК Чернова Світлана Василівна. Досить напруженою і захопливою була гра. Обидві командимали величезний потенціал і бажання перемогти. Узалі лунала музика, і це підсилювало відчуття свята, складалося враження, що це справжній чемпіонат, а призомдля усіх – і для членів команд, ідля вболівальників- стали отримані позитивні емоції, відчуття азарту та адреналіну, насолода від гри. Команда НВК перемогла суперників із рахунком 30:24. Нашу школу представляли Конончук Влад, Бугрим Сергій, Ляхович Максим та Шевченко Віктор. Хотілось би відзначити їх чудову гру. Скільки неперевершених голів було забито, з якою шидкістю і майстерністю вони обходили суперників, вириваючись уперед.
    Після гри Влад та Сергій поділилися враженнями: «Віддаємо належне нашим суперникам. Вони гарні гравці: Антон Поліщук має чудовий дриблінг,ВіталікКараєв–швидкість. Але наші,зви- чайнож, справжні чемпіони: Максима Ляховича можна назвати кращим гравцем турніру, Вітя чудово працював у захисті. Хоча гра і забрала багато сил, але подарувала хорош іемоції,адже ми виграли. Маємо сили та бажання грати так хоч раз у півроку».
    Ми вітаємо баскетболістівізцієюперемогою,вонигіднопред- ставили честь нашої школи і показали, що серед нас є чудові спортсмени.Сподіваємося на такужпереможну гру наступного разу.
   
    Ольга Яшан, ліцеїстІ курсу

Нам пишуть випускники

    28 лютого школа гостинно відчинила двері, запрошуючи випускників у рідні стіни. Гарна традиція зустрічатися разом на вечорі-зустрічі випускників відродилася, адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина. Завітали на свято і випускниці 2013 року Наталя Клюшникова та Дарія Філіпова Ми поспілкувалися з дівчатами, і ось що вони розповіли про своє сьогодення.


    “Я навчаюсь у Києві в дуже престижному закладі – Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця.-розповідає Наталя.-Довго думала,на який факультет вступати, і врешті-решт вирішила зупинитися на лікувальній справі, тому що це дає можливість ще трохи подумати і обрати майбутню профілізацію. Тобто в мене є час визначитися з профілем. А те, що я хочу стати лікарем, знала з класу 9-го. Саме тому стала налягати на відповідні предмети, ретельно готувалася до ЗНО. Дуже важливо точно визначитися з тим, що ти хочеш у май- бутньому. Це спрямовує твої дії, допомагає зосередитися напотрібному.
    Навчання в медичному закладі досить важке.Ти повинен повністю віддавати себе навчанню. Часу на розваги і відпочинок практично немає. Але я задоволена. У моєму оточенні цікаві досвічені викладачі, нові знайомі, друзі.
    Раджу сьогоднішнім ліцеї стам не тягнути до останнього, думати промайбутнє вже сьогодні. Не стійте намісці, шукайте щось нове, цікаве, те, що до душі,і все буде добре”.
    Про своє навчання розповіла нам і Даша: “Навчаюся в Чернівецькому національному унівеситеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті, кафедра журналістики. Напрямок, який я обрала, – видавнича справа та редагування, є досить новим. Він дозволяє ознайомитися зі всім процесом підготовки та видання газети, журналу. Зацікавилася професією журналіста щев школі.
    Рідні мій вибір схвалили і мене підтримали, що дуже допомогло. А ще дуже люблю читати та писати, висловлюючи свою думку, що безпосередньо пов’яза- но з родоммоєї діяльності. Так що я абсолютно задо- волена: прекрасний університет, кваліфіковані викла- дачі,дружня компанія.
    Звертаючись до молоді, яка сьогодні робить свій вибір, хочу сказати: треба йти туди, де ти хочеш бути, нелінуватися працювати над собою. Знайти свій шлях не важко, якщо ти працьовита людина з серйозними поглядами на майбутнє”.    


    Ольга Яшан, ліцеїстІ курсу

учимося вчитися

Вітаємо із перемогами

    ПЕРЕМОЖЦІ ОБЛАСНИХ ОЛІМПІАД

із фізики Кравчук ПавлоС ергійович, учень 8класу, ІІІ місце(вч.Максимчук Г.В.)
Корнійчук Анна Сергіївна, учениця 10класу, ІІІ місце(вч.Юр’євЮ.Л.)
Яцук Сергій Олександрович, учень 10класу, ІІ місце(вч.Юр’євЮ.Л.)

з історії
Козирський Андрій Петрович, учень 8класу,Імісце(вч.СлободяникГ.І.)
Гаврик Богдан Юрійович, учень 10класу, ІІмісце(вч.НоцикА.Є.)
Радюк Тетяна Миколаївна, учениця 11класу, ІІмісце(вч.БражукА.М.)
Мачулянський Петро Григорович,учень 11кл.,ІІІмісце(вч.БражукА.М.)

з географії
Корнійчук Оксана, ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю, ІІмісце (вч.ЗащикК.С.)

з української мови та літератури
КорнійчукОксана,ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю, ІІІмісце (вч.ЧабанС.В)

із хімії
Милютина Поліна, учениця 8класу, ІІІмісце(вч.Шевчук І.М.)
Матвійчук Анастасія, учениця 9класу, ІІІмісце(вч.Шевчук І.М.)
Корнійчук Анна, ліцеїст І курсуфізико-математичногопрофілю, ІІІмісце (вч.Смичок І.Ю.)
ПацаловськаЛілія, ліцеїст ІІ курсубіолого-хімічногопрофілю, ІІІ місце (вч.Смичок І.Ю.)

із правознавства
Мацун Ірина, ліцеїст І курсубіолого-хімічногопрофілю, Імісце(вч. БражукА.М.)

із математики
КозирськийАндрій, учень8класу, Імісце(вч.КвасунО.М.)

з екології
ПацаловськаЛілія,ліцеїст ІІ курсубіолого-хімічного профілю, ІІІмісце (вч.Смичок І.Ю.)

з біології
Вовколуп Катерина, учениця9класу, ІІІмісце(вч.МарчукЛ.Ф.)

з російської мови
Биханова Єлизавета, ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю, Імісце(вч.ШтогунН.В.)

з англійської мови
ФорсюкНадія, ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю,
Імісце (вч.СітовськаА.А.)
Строщук Олександр, учень9класу, ІІІмісце (вч.КарповаТ.О.)

з німецької мови
МельничукОлена,ліцеїст І курсуматематичногопрофілю,ІІІмісце (вч.БумбуВ.І.)

з фізичної культури
ПетрушинаАнна, ліцеїст ІІ курсуфізико-математичногопрофілю, ІІІмісце (вч.Орлюк І.М.)
Мавлютов Ярослав, ліцеїст ІІ курсуфізико-математичногопрофілю, ІІІмісце(вч.Орлюк І.М.)


ПЕРЕМОЖЦІ ОБЛАСНОГО ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАН

Форсюк Надія, ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю,І місце (н.к.ФорсюкВ.М.)
Демчук Дарія, ліцеїст І курсуфізико-математичного профілю,ІІ місце (н.к.КовалінськаІ.Ю.)
Власюк Ольга, ліцеїст І курсубіолого-хімічногопрофілю,ІІІ місце(н.к. КовалінськаІ.Ю.)
Пацаловська Лілія, ліцеїст ІІ курсубіолого-хімічного профілю,ІІІ місце (н. к.Смичок І.Ю.)

Фестиваль педагогічної майстерності


У Нетішинському НВК з 15 січня по 15 лютого проводився Фестиваль педагогічної майстерності.
    17 учителів-майстрів провели відкриті уроки. Захід репрезентував методичні напрацювання учителів початкових класів, суспільно-гуманітарного, науково-природ- ничого циклів. Своїм досвідом ділилися ті педагоги, уроки яких бажали відвідати колеги. А поділитися й справді було чим, адже кожен з учителів, маючи досить вагомий педагогічний стаж, віднайшов свої методи і форми роботи, має власний стиль ведення уроку та спілкування з учнівською аудиторією. Практичною спрямованістю відрізняються уроки Т. А. Юрчук, Ю.Л. Юр’єва, Н.В. Штогун, С.В. Чабан; використанням міжпредметних зв’язків - уроки О.Л. Грицик, А.А. Сідлецького, М.Ф. Демчук; ефективним застосуванням інтерактивних форм роботи - С.М. Янчук, Т.О. Карпової, І.М. Шевчук; створенням діалогічного простору уроку - В.М. Форсюк, Г.О. Митюк, Н.В. Конончук, А.М. Бражук; використанням елементів критичного мислення - уроки А.Є. Ноцик, Л.М. Залізької.
    У рамках Фестивалю О.М. Веселовською, практичним психологом НВК, був проведений семінар-тренінг “Формування та розвиток позитивної “Я-концепції” педагога”.
    Педагоги мали змогу ознайомитися з теоретико-психологічними аспектами динамічної системи уявлень про себе як особистість і суб’єкта професійної діяльності. Виконуючи практичні вправи, учасники семінару визначали особистісні та організаційні фактори впливу на розвиток професійної “Я-концепції”. Координатор фестивалю Н.В. Конончук підвела підсумки проведеного заходу:“Фестиваль педагогічної майстерності виявився досить ефективним для підвищення психолого-педагогічних знань учителів, поширення педагогічного досвіду. Такіметодичні заходи спонукають педагогів до підвищення професійного рівня шляхом їх самоосвітньої діяльності. Будемо й надалі продовжувати роботу з розвитку творчої активності педагогів. Так, у наступному 2014-2015 н.р. плануємо провести конкурс "Я сучасний вчитель".

профорієнтація

Обираємо професію правильно

    Щороку класні керівники, практичні психологи, педагоги-організатори, соціальний педагог НВК працюють за профорієнтаційним запитом учнів.
    Школярам надаються індивідуальні консультації з питань підвищення інтересу до обраної професії, психологічною службою здійснюється вивчення професійних інтересів і нахилів учнів з метою профілізації (Карта інтересів, ДДО, вивчення професійної спрямованості, мотиви вибору), а також тренінгові заняття «Сучасний світ професій. Профпридатність. Професіограма», «Пізнаємо світ професій», «Уміння самопрезентації», організація перегляду спеціалізованих фільмів, інформаційних програм про світ професій.
    Вивчивши запити учнів, можна зробити висновок, що учні 9-10 класів ще не зовсім визначилися з майбутньою сферою діяльності, а от більшість серед учнів11 класів уже добре знають, з чим хотіли пов’язати своє майбутнє. У більшості переважають технічні напрямки ринку праці.
   Для тих, хто ще не визначився із вибором майбутньої професії або сумнівається у правильності свого вибору, соціальний педагог школи Корзун Діана Олександрівна пропонує скористатися порадами.

Поради фахівців

    Що потрібно врахувати при виборі професії?
   У першу чергу варто задуматися, чого саме Ви очікуєте від своєїмайбутньої професії, у якій сфері діяльності вамбуде цікаво, який спосіб життя ви хотіли б вести, а також не забувати про заробітну плату. Вибір, звичайно ж, варто робити виключно виходячи із своїх власних можливостей, умінь і потенціалу. Якщо у вас трійка з математики та інформатики і дана наука дається занадто важко навіть за бажання вчитися, то про кар'єру математика і програміста варто забути.
    Вам також варто пройти тести на профорієнтацію.Уподібних анкетах є питання, які стосуються астрономії, хімії, літератури, фізики та інших предметів. Більш того, такі тести також допоможуть вамоцінити власні риси характеру та інтереси, а в деяких випадках навіть рівень інтелекту.
    У багатьох популярних психологічних збірниках ви зможете без зусиль знайти подібні завдання. Але незважаючи на це, бажано все ж залучити психолога до такого важливого питання. Він допоможе зробити правильні висновки, виходячи з результатів тесту, що в свою чергу допоможе вам правильно обрати професію.Допомогтиможуть батьки, родичі або близькі знайомі, що здатні вислухати і порадити зі свого досвіду. Однак пам'ятайте, що остаточний вибір повинні зробити саме Ви, вчіться з ранніх років приймати в житті рішення самі.
    Перш ніж робити остаточний вибір, не забудьте проаналізувати, які саме спеціальності користуються великим попитом у роботодавців. У цьому вам допоможуть газети та інтернет, а також різні прогнози соціологів.
    Ось основні мотиви при виборі професії.
    Для початку необхідно розділити причини, які спонукають вибрати спеціальність, на внутрішні і зовнішні.Ви відповідаєте за внутрішні, що визначають навички та здібності. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища, тобто з думкою друзів, батьків і так далі.
    Крім цього, насмотивує престиж професії. Але саме в ньому криється пастка. Варто відзначити, що на сьогоднішній день найбільш популярними є юридичні та економічні спеціальності. Саме тому спостерігається надлишок тих же бухгалтерів, економістів та юристів.
    Не менш важливим питанням також є заробітна плата, адже кожен хоче заробити якомога більше грошей, щоб задовольнити всі свої потреби. Внаслідок цього ми досить часто робимо необдумані вчинки. Головним пріоритетом повинна бути не початкова заробітна плата, а можливий наступний ріст у кар'єрі. Нехай ти почнеш із звичайного банківського службовця, але ж рано чи пізно тебе підвищать, а значить, і заробляти станеш більше.
    Ще один важливий фактор, на який варто звернути увагу, це інтерес до самої спеціальності. Дуже важливо, щоб ви посправжньому полюбили свою професію. Займаючись улюбленою справою, ви завжди зможете швидше просунутися по службі, а можливо, навіть зайнятися потім своїм бізнесом. При виборі творчої професії, пов’язаною з музикою, кіно тощо, не варто відштовхуватися тільки від бажання бути популярним.Так, безумовно,мотивація - це такождуже важли-


    во. Але більшість таких спроб закінчуються на 2-3 курсі інституту театру та кіно або музучилища за бажанням студента. Причини різні - відсутність задатків, перспектив, протеже і т.д. Але якщо ви володієте серйозним талантом і отримуєте задоволення від цього, то, звичайно, тримайтеся за свою мрію і продовжуйте наполегливо працювати.
    При виборі будь-якої професії умови праці відіграють свою роль. Звичайно ж, багато професій дозволяють без труднощів змінити місце роботи на те, де умови будуть краще.
    Після того, як ви визначилися з пріоритетним напрямком, потрібно враховувати умови надання інтелектуальних ресурсів. Тобто, іншими словами, знайти підходящий для вас ВНЗ. Так, наприклад, якщо виживете вмаленькомумістечку,де одні коледжі, тоді для того, щоб отримати вищу освіту необхідно переїжджати в інше місто. Якщо вам не вдалося вступити на бюджет, у вас завжди є можливість поступити на контрактну форму навчання. Але в такому випадку дуже важливим залишається питання оплати за навчання. Врахуйте, що ціна за рік навчання буде постійно зростати, тому варто заздалегідь переконатися в тому, що ви будете в змозі оплатити навчання, бо один або два курси не дадуть вам необхідних знань для влаштування на роботу.
    Варто знати найпоширеніші помилки при виборі професії. У першу чергу спостерігається слідування забобонам і моді. Деякі професії у всі часи залишалися престижними, у той час як інші були негідними. Наприклад, є така професія - асенізатори. Та ними, як не дивно, мало хто хоче бути. Але ніхто при цьому не враховує, що суспільство потребує як економістів, так і сантехніків.
    Тому насамперед на першемісце необхідно поставити власні вміння та схильності до тієї чи іншої спеціальності, а вже потімпрестижність професії. Звичайно, ви завждиможете вивчитися на бухгалтера, але коли не будете отримувати від робо- ти задоволення, тоді всі ваші старання виявляться марними, особливого успіху ви навряд чи досягнете.
    Варто відзначити, якщо ви дійсно професіонал своєї справи і завжди виконуєте роботу якісно, то вас будуть поважати незалежно від вашої спеціальності.
    При виборі професії багато хто недооцінює або навіть не знає про свої особливості і недоліки, через що може зробити неправильний вибір. Так, наприклад, якщо у вас хворе серце, тодорога вльотчики буде назавжди закрита. Якщо у вас немає задатків до танців, немає слуху і почуття ритму, то професійною балериною вам не стати. У деяких випадках захворювання стають практично нездоланною перешкодою в працевлаштуванні.
   До вибору професії не варто ставитися, як до чогось, що раз і назавжди визначить вашу долю. У вас попереду ще ціле життя, адже, напевно, ви знаєте або ж чули про людей, які встигають отримати по дві або навіть три вищих освіти. Звичайно ж, не варто все життя вчитися, просто постарайтеся якнайшвидше знайти своє покликання!
   
   
    Матеріал підготувала Д.О. Корзун, соціальний педа

новини школи

Вечір пам’яті

    В історії кожного народу є дати, які згадують зі смутком і болем у серці. Такимиможна назвати роки з 1979 по 1989 – це Афганська війна, під час якої пролилась кров і наших співвітчизників. Тисячі батьків втратили своїх дітей, жінки залишились вдовами, діти стали сиротами. Сьогодні розуміє кожен, що жодна ідея не варта людського життя.
    У 1989 році розпочалось виведення радянських військ з Афганістану. Цій події радіє кожен, хто зміг дочекатись своїх близьких живими з пекельної землі. 14 лютого у Будинку культури нашого міста пройшов урочистий Вечір пам’яті, присвячений подіям у Афганістані. Всі присутні повернулися у ті часи, коли в сім’ї багатьох радянських людей (в тому числі й українських) прийшло слово «Афганістан», відчули біль і гордість за героїв, які полягли і які продовжили жити. Найбільше вразили виступи самих афганців, що пройшли дорогою війни, адже, як ніхто інший, вони розуміють ціну справжнього миру. Мир – безцінний. Нехтувати ним не можна, бо будуть литися кров і сльози. Нажаль, цінність миру не усвідомили і до сьогодні. Скільки ж іще треба пережити війн, щоб всі нарешті схаменулись?
    Люди – це не шахматні фігури на тлі жорстокого світу. Ми, сьогоднішнє покоління, повинні прагнути до створення щасливого світу без жахливого слова «війна». Соломія Савченко , ліцеїст І курсу

“Назар СтОдОля” На шкільНій СцеНі

    17 березня 2014 року фольклорний гурток «Колисаночка» презентував шкільній громаді інсценізацію драми Т.Г. Шевченка «Назар Стодоля». Цей твір – єдина п`єса Великого Кобзаря, що дійшла до сучасного читача. Члени гуртка, учні 7-Б класу, з великою відповідальністю готувалися до прем`єри, ретельно підбираючи костюми та реквізит. Глядачі мали змогу оцінити гру акторів-аматорів: Шмиги Андрія (Назар Стодоля), Питель Вікторії (Галя), Романюка Нікіти (Хома Кичатий), Плисківської Іванни (Стеха), Васкевича Миколи (Гнат Карий), Вихристюк Крістіни (Мотовилиха), Аванесова Еріка, Сліпчука Євгена (свати).
    Родзинкою вистави став музичний супровід юної співачки Давидюк Анастасії, учениці 5-А класу.
    Маємо надію, що перегляд п`єси розкрив нові грані таланту Шевченка.
   
    С. Фабрицька, керівник гуртка

ВіктОриНа “чи зНаєш ти ШеВчеНка?


1. Зараз ця гора називається Тарасова. А яку вона носила назву до цього?
2. Село, у якому провів дитинство Тарас.
3. Майстер-живописець, у якого навчався і працював молодий Тарас
4. Прізвище пана, якому належав Тарас Шевченко?
5. Хто автор картини «Тарас-пастух»?
6. Ім'я сестри, яка була для Тараса другою матір’ю.
7. Ім’я дівчини, яка була першим коханням малого Тараса.
8. Назвіть ім'я та дівоче прізвище матері Т.Шевченка.
9. Назвіть сучасні країни, де Т.Шевченко від- бував покарання.
10. Скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва?
11. Що в перекладі з грецької означає ім'я "Тарас"?
12. Хто розказував малому Тарасові про гай- дамаків?
13. У 1860 році Шевченко захистив в Академії мистецтв звання
14. Прізвище дяка, у якого навчався малий Тарас.
15.Прізвище Оксани, подружки Тараса Шевченка в дитинстві.
16. Російський художник, за портрет якого викупили Шевченка з кріпацтва.
17. За скільки карбованців було викуплено Шевченка з кріпацтва?
18. З якого року Шевченка почали називати Кобзарем?
19. Вид мистецтва, яким захоплювався Шевченко.
20. Військове укріплення в Оренбурзькій обл., де починалося заслання поета.
21. Умовна назва рукописних книжок Шевченка періоду заслання.

Конкурс шкільних газет “Життя нашого класу”

    Цікавим життя у школі роблять самі учні. Активні. життєрадіс- ні, веселі та кмітливі. Саме такими є більшість учнів нашої школи. А життя класів, де навчаються, виховуються, спілкують- ся, працюють та відпочивають ці учні, є насиченим та цікавим. У цьому ми могли переконатися, побувавши на конкурсі- виставці шкільних газет “Життя нашого класу”, що проходив з 3 по 7 лютого. У заході мали змогу взяти участь учні 5-11 класів. Серед гарних, змістовних газет компетентне журі виокремило найкращі.
   За результатами оцінювання серед паралелей
I місце посіли 5-Б; 6-А; 7-А;8-Б; 9-В;10- В;11-В.
II - 5-А; 6-Б; 8- А; 8-Г; 9-Г;10-Б.
III - 5-Г, 6-В; 8-В; 9-Б
Вітаємо всіх учасників виставки!
   Прикро, що такі класи, як 5-В; 6-Г;7-Б;7-В;7-Г;9-А; 10-А;11-А; 11-Б не взяли участі в конкурсі. Сподіваємося, що в наступно- му році вони будуть активними та не втратять шанс познайо- мити всіх із життям свого класу.
   
    М. Бродська, педагог-організатор











Редактор газети: Наталія Штогун
Члени редакційної колегії: Ольга Яшан
                                                Єлизавета Биханова
                                                Лілія Пацаловська
                                                Світлана Фабрицька




    Designed by Shostak
2014