Офіційний сайт Нетішинського НВК

Головна
Програма розвитку
Наші досягнення
Фотогалерея
Мапа сайту
Історія школи
НВК в ЗМІ
Про школу

Важливо знати!

    Навчальний заклад обслуговує дільничний офіцер поліції
сектору превенції Нетішинського ВнП Славутського
ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції
Зелевський Владислав Олександрович та
інспектор ювенальної превенції сектору превенції Нетішинського ВнП
Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції
Волошина Тетяна Вікторівна.

Безкоштовні "гарячі"
телефонні лінії

Міні-чат

Опитування

Як Ви оцінюєте наш шкільний сайт?
Всего ответов: 435


Як Ви оцінюєте роботу навчального закладу?
Всего ответов: 422


Які якості повинен мати сучасний вчитель?
Всего ответов: 450


Ваша думка щодо єдиної форми.
Всего ответов: 373

Корисні посилання

Відвідування сайту

Статистика ucoz.ua


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Статистика liveinternet.ru

Форма входу












Методологія виконання учнівських наукових та конкурсних робіт з предметів природничого циклу.
Юр’єв Юрій Леонідович







План
Передмова
Розділ 1. Аналіз етапів наукового дослідження на прикладі учнівської наукової роботи.
1.1. Обrpунтування актуальності обраної теми
1.2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
1.3. Постановка мети і завдань дослідження
1.4. Відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження
1.5. Вибір методики дослідження та його проведення
1.6. Обробка й аналіз результатів
1.7. Формулювання висновків та оцінка результатів
Розділ 2. Практичні рекомендації учням, що пишуть наукову роботу.
Література




Передмова
    Як відомо, метою шкільної освіти є виховання всебічно розвиненої творчої особистості. А це передбачає , зокрема ,формування в учнів компетентностей вищого рівня. Учні повинні оволодіти такими мислительними операціями як наукове спостереження, аналіз, синтез, порівняння, вміння відділяти головне від другорядного робити висновки і узагальнення. Набуті знання залишаться мертвими, якщо ми не створимо умов для їх творчого практичного застосування.
    Тривала і наполеглива робота учнів над виконанням наукової роботи з фізики якнайкраще створює такі умови. Успішність виконання наукової роботи великою мірою залежить від уміння вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають змогу досягти поставленої в роботі мети. Сукупність способів і вчення про методи наукового дослідження є важливою скла¬довою методології наукового пізнання. Методологія наукового пізнання - це вчення про принципи, форми і способи науково-дослідницької діяльності.
    Особливість методологічних принципів полягає у визначенні вихідних позицій наукового пізнання, які є загальними для всіх галузей науки і одночасно є теорією наукового пізнання в конкретній галузі науки. Таким чином, методологію можна класифікувarи на загальну і спеціальну.
    Загальна методологія охоплює філософські основи дослідження, його світоглядну функцію і загальнонаукові положення. Спеціальна методологія є результатом конкретизації загальної методології відповідно до специфічних особливостей змісту окремої науки, принципових положень і методів.



Розділ 1. Аналіз етапів наукового дослідження на прикладі учнівської наукової роботи.
    Хід наукового дослідження можна подати у вигляді такої логічної схеми:
1. Обrpунтування актуальності обраної теми.
2. Визначення об'єкта і предмета дослідження.
3. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
4. Відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження.
5. Вибір методу (методики) дослідження та його проведення.
6. Обробка й аналіз результатів дослідження.
7. Обговорення результатів дослідження.
8. Формулювання висновків та оцінка отриманих результатів.


1.1. Обrpунтування актуальності обраної теми


    Обгpунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності має бути не багатослівним. Починати її опис здалеку немає особливої необхідності. Достатиьо навіть у межах однієї сторінки показати головне - суть проблемної ситуації, з чого й буде випливати актуальність теми. Таким чином, формулювання проблемної ситуації - дуже важлива частина вступу.
   Правильна постановка і чітке формулювання нових проблем мають важливе значення. Вони якщо не в цілому, то в дуже великій частині визначатимуть стратегію дослідження взагалі і напрям пошуку зокрема. Не випадково прийнято вважати, що сформулювати наукову проблему - означає показати 'вміння відділити головне від другорядного, виявити те, що вже відоме, і те, що поки невідоме в науці про предмет дослідження.
    Таким чином якщо дослідникові вдалося показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому буває неважко чітко й однозначно визначити наукову проблему, а отже, і сформулювати ії суть.
    Окремі дослідження мають на меті розвиток положень, які висунуті тією чи іншою науковою школою. Теми таких науково-дослідних робіт можуть бути дуже вузькими, що ні в якому разі не применшує їх актуальності. Мета подібних робіт полягає в розв'язанні часткових питань у рамках тієї або іншої вже достатньо апробованої теорії.
    Як приклад розглянемо наукову роботу учня що захищалась в цьому році. Роботу виконав Мазур Олександр Олександрович, ліцеїст ІІ курсу фізико-математичного профілю Нетішинського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ст. та ліцей.Тема роботи: ” Дослідження вітросилових установок з вертикальною віссю обертання та перспективи їх застосування в районах з помірною швидкістю вітру».
    Як бачимо, тема досить вузька, що передбачає більш глибоке її опрацювання.Учень обґрунтовує її актуальність і важливість.


1.2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
    Після обrpунтування актуальності теми визначають об'єкт і предмет дослідження. Чим конкретніше сформульована наукова проблема, тим легше визначити об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і яке обране для вивчення. Предмет дослідження - це те, що знаходиться в межах об'єкта дослідження в певному аспекті розгляду.
    Об 'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього й спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукової праці, яка позначається на титульній сторінці як заголовок.
    Об'єктом дослідження є вся сукурність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження - це тільки суттєві зв'язки і відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній праці, вони є головними, визначальними для конкретного дослідження.
    Об'єктом і предметом фізичного дослідження можуть бути певні матеріали та їх властивості..
    Визначаючи об'єкт дослідження, треба знайти відповідь на запи¬тання: «Що розглядається?» Водночас предмет дослідження визначає аспект розгляду об'єкта дослідження (які нові відношення, власти¬вості, функції,об'єкта розкриваються. В роботі учня ці питання чітко формулюються.


1.3. Постановка мети і завдань дослідження
    Далі переходять до формування мети дослідження і вказують на конкретні завдання, які треба відповідно виконати. Зазвичай, мета дослідження відображає спрямованість наукового пошуку на отриман¬ня нових знань та їх експериментальну апробацію.
    Загальна мета конкретизується в дослідницьких завданнях, су¬купність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Постановку завдань необхідно робити як можна ретельніше, оскільки опис Їх виконання має складати зміст розділів наукової роботи. Це важливо ще й тому, що назви таких розділів випливають саме з фор¬мулювання завдань здійснюваного дослідження.
    Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають зміст теми до-слідження, а з другого, - знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати Їх виконання.
    Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. У цілісній єдності завдань відсутність навіть одного може призвести до неавершеності всього дослідження.
    Єдиного стандарту у формулюванні завдань бути не може, але най-частіше вони пов'язані з виявленням сутності, природи, структури об'єкта, що вивчається, розкриттям загальних способів його перетворення та розробкою конкретних методик дослідження. Формулювання завдань дослідження звичайно робиться у формі перерахування (вивчити, визначити, описати, встановити, з'ясувати, розробити, обміркувати, проаналізувати, перевірити тощо).


1.4. Відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження
    Наступний етап - відпрацювання гіпотези і теоретичних передумов дослідження. Нове фізичне знання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі формулюється гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть і внутрішню логіку наукового пошуку, визначає «індивідуальність» усієї роботи. Гіпотеза - це обtpунтоване припущення про можливі способи розв'язування визначеної проблеми. як правило, гіпотеза не виникає в свідомості дослідника спонтанно. Вона є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності у тій чи іншій галузі фізики.
    Для того щоб гіпотезу сформулювати, треба добре знати об'єкт дослідження. Лише за умови старанного вивчення характерних рис фізичних явищ можна висловити гіпотетичне положення, яке вимагає подальшої перевірки і висувається як своєрідний висновок про існування проблеми. Лише після створення повного уявлення про предмет дослідження можна переходити до пошуку доцільних напрямів його перетворення або вдосконалення.
    Для правильної побудови гіпотези перш за все треба пам' ятати, що вона має бути конкретною. під конкретиістю розуміється її глибина, відповідність меті і завданням дослідження. Причому у формулюванні гіпотези мають чітко проглядатися ті положення, які необхідно доводити і захищати. Те, що й так ясно, не є гіпотезою, бо її цінність значною мірою визначається нестандартністю, невідповідністю знанням, які є широко відомими в теорії та практиці.
    Звідси випливає, що гіпотеза є найважливішим елементом дослідження. Залежно від того, що хоче довести науковець, відбираються й узагальнюються емпіричні факти, окреслюються шляхи їх вивчення і доповнення, спрямовуються хід та методи пошукової роботи.



1.5. Вибір методики дослідження та його проведення

    Кожна гіпотеза підтверджується фактами, аргументами, що пере-творюють її з припущення на достовірне знання. для цього розробляється методика дослідження, яка має бути адекватною обраному предмету, меті та завданням наукового пошуку.
    Дуже важливим етапом наукового дослідження с вибір методів дослідження, які слугують інструментом у здобуванні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої.в науковій роботі мети. Методика дослідження містить опис методів і систему прийомів, що будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження? Методика характеризує об'єкт і предмет дослідження, вказує на кількість дослідів (експериментів) для необхідної їх точності й надійності, визначає умови проведення досліджень, дає вказівки щодо застосування приладів, апарaryри та про порядок проведення експерименту, запис його результатів, способи обробки, оформлення даних.
    Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - призводить до помилок, унаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дає змогу зробити rpунтовнi висновки.
Проведення та опис процесу дослідження - основна час¬тина наукової роботи з фізики. При описі процесу дослідження висвітлюється методика і техніка дослідження з використанням логіч¬них законів і правил.
Найважливішою складовою частиною наукових досліджень з фізи¬ки є експеримент.


1.6. Обробка й аналіз результатів
    Наступний етап роботи включає обробку та аналіз результатів дослідження, яке проводиться згідно з розробленими методиками. Дуже важливий етап наукового дослідження - обговорення отриманих результатів, де дається колективна оцінка теоретичної та практичної цінності виконаних досліджень.


1.7. Формулювання висновків та оцінка результатів

    Заключним етапом наукового дослідження є висновки, які містять те нове й суттєве, що складає наукові й практичні результати виконаної наукової роботи. У висновках треба коротко й чітко дати вичерпну оцінку результатам дослідження та визначити шляхи подальших досліджень.
   Після завершення науково-дослідної роботи турбуються про захист пріоритету на винахід або відкриття. Винаходом визнається нове, таке, що має суттєві відмінності й дає позитивний ефект. Відкриттям ви¬знається встановлення невідомих раніше об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу. Пріоритет на авторство відкриттів та винаходів охороняється законом України.
   В даній роботі таким «ноу–хау» є направляючий екран , що збільшує ККД вітросилової установки в 1,6 раза.
    В якості додатків пропоную повну версію вище названої наукової роботи.


Практичні рекомендації уням, що пишуть наукову або конкурсну роботу.


    Свої висновки я оформив як рекомендації для учнів, що вперще приступають до виконання наукової роботи з фізики.
Початок роботи
1. Оберіть тему: це один із найважливіших етапів у підготовці до наукової роботи! Задумайтесь над тим, що ви бажаєте вивчати. Тема повинна бути обрана із сфери ваших інтересів. Розгляньте, що вже зроблено в світі в обраній галузі.
    Hайбільш важливим є вибір питання, srкe не вивчене. Досвід показує, що правильно обрати тему - це наполовину забезпечити успішне ії виконання.
    Серед критеріїв, яким має відповідати тема наукового дослідження, до-цільно виділити такі:
~ актуальність;
~ новизна і перспективність;
~ наявність джерельної бази;
~ доступність пізнавальним можливостям учнів;
~ відповідність віковим інтересам та потребам дослідників.
    Обrрунтування актуальності теми дослідження- перший етап роботи над будь-якою науковою роботою. На основі критичного аналізу та порівняння з вже відомими шляхами розв'язання проблеми у цій частині дослідження в лаконічній формі доводять доцільність, соціальну значушість та своєчасність вирішення даної наукової задачі. Доцільно звернути увагу, що правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему - означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки невідомо науці з предмету дослідження.
2. Дослідіть тему: відправляйтесь в бібліотеку або до мережі Інтернет для того, щоб дізнатись більше про обрану тему. Завжди відповідайте "чому або що ... , якщо ... ". Подивіться на нез'ясовані або несподівані результати.     Порадьтесь із професіоналами в даній галузі.
Опрацювання літературних джерел з теми дослідження слід розпочинати у самостійно обраній послідовності або у порядку, запропонованому науковим керівником. Вивчення опублікованої за темою дослідження літератури можна проводити, використовуючи різні види читання :
~ оглядове (під час читання визначається та аналізується лише те, що на даний момент важливо досліднику);
~ повільне (читання, що потребує поглибленого вчитування у текст, уважного ставлення до всіх висловлених думок);
~ вибіркове (читання, під час якого з метою увиразнення окремих аргументів та фактів, зіставлення певної думки з загальною концепцією дослідження можна розглянути відібраний матеріал ще раз, не поспішаючи, уважно і глибоко);
~ повторне (читання, що надає можливість краще зрозуміти прочитане, можливо, ще раз його переосмислити з метою глибшого сприйняття);
~ коментоване (цей вид читання може бyrи використаний як образне докладне узагальнення та осмислення прочитаного. Коментарем літературного джерела може стати як власне тлумачення читача, так і позиції інпшх дослідників);
~ перерване (читання з зупинками, яке надає можливість для занурення у власне розуміння наукової проблеми, створення власних проев:цій щодо висловлених фактів та позицій, порівняння їх з реальним авторським дослідженням);
~ швидке (читання з метою знайти необхідну цитату, прізвище, дату тощо, тобто так зване «сканування» тексту. Цей вид читання доречно використовувати після повільного, вибіркового або коментованого читання певного літературного джерела).
    Вивчаючи обрану літературу, недостатньо покладатися на пам'ять. Доцільно вести чіткі й лаконічні записи опрацьованих джерел так, щоб можна було без особливих труднощів зрозуміти їх cyrь і через деякий час. З цією метою виписки краще робити на окремих аркушах чи у спеціальному зошиті, залишаючи широкі поля.
    Визначення об'єкта і предмета дослідження. Чим конкретніше сформульована наукова проблема, тим легше визначити об' єкт і предмет наукової роботи. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яку і обрано для вивчення у ході пошукової діяльності. Предмет дослідження - це те, що знаходиться в межах об'єкта дослідження в певному аспекті розгляду. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне j часткове. Тобто визначаючи об'єкт дослідження, необхідно з'ясувати, що розглядається, і відповідно предметом дослідження буде якийсь конкретний аспект розгляду даного а об'єкта. Постановка мети конкретних завдань дослідження. Мета дослідження це запланований результат, який має відображений у висновках наукової роботи.
    Загальна мета дослідження конкретизується у завданнях, які мають бути ретельно продумані, адже опис їх виконання має складати зміст розділів наукової роботи. Тобто сформульовані завдання мають розкривати зміст теми дослідження. Тому варто Попіклуватися, щоб вони були чітко визначені та розташовані у такий спосіб, коли кожне з завдань логічно випливає з попереднього.
3. Створіть розклад: при виборі теми слід замислитись над часом. У вас є обмежена кількість часу на виконання проекту! Визначтесь із "перевірочними запитаннями". Створіть часову шкалу для ефективного керування виконанням проекту. Вам потрібен час для заповнення необхідних документів. Виділяйте достатньо часу на експеримент та збір даних. Створення стенду також займає час!
4. Складіть план наукового дослідж:ення: одразу після появи ідеї проекту створіть план дослідження. Укладаючи план, слід пам'ятати, що це перелік найважливіших питань, які потрібно буде висвітлити у ході наукової діяльності. Тому чим докладнішим буде план, тим легше визначити основні напрямки роботи. До плану доречно в логічній послідовності внести все, що можна заздалегідь передбачити у розв'язанні досліджуваної проблеми.
Цей план повинен пояснювати, як ви проведете свій науковий експеримент. Пам'ятайте, що ви повинні планувати свій експеримент так, щоб він був контрольованим (тільки один параметр змінюється з часом). Тоді результати можна порівняти із табличними або теоретичними. Зaплануйте достатню кількість експериментів для побудови емпіричних статистичних залежностей.
5. Консультуйтесь із вашим науковим керівником: обговоріть ваш план із науковим керівником та отримайте схвалення.
6. Проведіть експеримент: під час експерименту нотуйте детально примітки і дані кожного експерименту, виміри чи спостереження в проектній книзі. Не сподівайтесь на пам'ять! Використовуйте таблиці даних і діаграми для запису результатів.
Відпрацювання гіпотезu і теоретичних положень дослідження. Гіпотеза дослідження - це обrpунтоване наукове припущення про можливі способи розв'язання порушеної проблеми. Визначення гіпотези до-слідження є результатом глибокого осмислення теоретичних основ наукової проблеми, практичного аналізу об'єкту дослідження.
    Слід звернути увагу, що розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:
а. накопичення фактичного матеріалу і висловлювання на його основі припущень;
b. формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зробленого припущення, розгортання на його основі прийнятної теорії;
с. перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.
    Якщо при перевірці наслідок відповідає дійсності, то гіпотеза перетво-рюється на наукову теорію.
    Гіпотеза дослідження має бути обrpунтована конкретними фактами та аргументами, що перетворюють її з припущення на достовірне знання. З цією метою обираються методи дослідження, які мають бути визначені відповідно до предмету, мети та завдань наукового пошуку. Вибір методів дослідження . Методи дослідження - це науковий інструментарій для забезпечення фактичного матеріалу і реалізації поставленої в роботі мети. Серед методів доcлідження з суто теоретичних напрямків можна виокремити:

теоретичні: критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел;
емпіричні: діагностичні - анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіди;
прогюстичні - експертних оцінок, моделювання;
праксuметpuчні - аналіз ефективності результатів діяльності.
7. Проаналізуйmе результати: після завершення експериментів, дослідіть і структуруйте результати. Використовуйте апроксимацію графіків для правильної побудови залежностей. Визначте математичну модель, це допоможе відповісти на перевірочні питання:
   Ви отримали те, що чекали? Чому або чому ні? чи повторювались ваші результати? Чи з'явились у вас нові пояснення того, що ви спостерігали? чи були допущені помилки під час роботи? Які похибки експериментів? Пам'ятайте, що розуміння власних помилок - це шлях до покращення проекту і наукового розвитку. Якщо вимірювана величина не змінювалась з часом - це дає додаткову інформацію. Крім того, статистично обробляйте результати, це допоможе зрозуміти і пояснити отримані дані.
   Наукові міркування доцільно будувати на конкретному аналізі фактичного матеріалу. Необхідно пам'ятати, що робота не повинна носити абстрактний характер. Не слід допускати безсистемного нагромадження фактів без достатнього їх критичного осмислення і узагальнення.
У процесі аналізу й узагальнення матеріалу слід дотримуватися наукової етики. Тому не можна перекручувати висвітлюючи оцінку стану питання, факти, висувати безпідставні ідеї, чужі думки видавати за власні.
8. Напишіть висновки: на основі проведеного аналізу фактичного матеріалу, представленого в основній частині роботи, у висновках мають бути подані найважливіші теоретичні та практичні результати дослідження. У цій частині наукової роботи вказу;ють на актуальність розглянутої проблеми та коротко розкривають методи вирішення наукових завдань, обrpунтовують достовірність отриманих результатів. Висновки мають бути добре продуманими, аргументованими, логічними, точними та конкретними. «Чи є різниця між отриманими та теоретичними даними? які моделі ви побудували на основі аналізу графіків, що демонструють залежності між змінними? чи достатньо отриманих даних? чи потрібні додаткові експерименти?». Ніколи не кореryйте результати для того, щоб вони співпадали із теоретичними. "Чим далі від практики, тим ближче він до Нобелівської премії" (Марія Кюрі). експеримент Тому не дивуйтесь, якщо ви отримали розбіжності із теорією. Проаналізуйте похибки, що могли спричинити такі відмінності. Наприкінці задумайтесь, як покращити проект і що ще можна зробити.
Можливо закінчення першого стане початком наступного успішного проекту!


Література
1. Глазунов А.Т. Техника в курсе физики средней школи.-М. Просвеще-ние,1977.
2. Дмитренко М.А. «Методичні вказівки до підготовки робіт на національний конкурс науково-технічних проектів учнів «Інтел-Техно Україна »».КПІ. Київ 2010.
3. Дягилев Ф.М. Из истории физики и жызни ее творцов. .-М. Просвещение, 1982.
4. Гончаренко С Український педагогічний словник.-Либідь,1997.
5. Вітковський Володимир - Публіцистичні праці. // www.windpower.com
6. Кабардин О.Ф.–Внеурочная работа по физике. .-М. Просвещение, 1983.
7. Круць О. П. Використання нових інформаційних технологій у лабораторному практикумі з фізики.-НПУ ім.. Драгоманова,2000.-№2
8. Конеченков А. Е, Матвеев Ю. Б. - Ветроэнергетика Украины. Факты и комментарии.- К.,- 2001. – С. 67.
9. Руденко Э.Н., Госсбах Г., Шихайлов Н.А., Коханевич В.П., Шевченко Ю.В., Фаворський Ю.П., Попков В.С. – Эксперементальные исследова-ния ротора Савониуса с изменяемой ометаемой площадью.
10. Марчук Г.И. Молодым о науке.-М. Молодая гвардия,1980.
11. Научные основы школьного курса физики./Под. ред. С.Я.Шамаша-.М.,Педагогика,1985.
12. Опыты в домашних условиях. Под. ред.И.К.Кикоина-М. Наука,1980.
13. Перли С. Б., - Ветронасосные и ветроэлектрические агрегаты // www.elektroveter.ru
14. Разумовский В. Г. «Развитие творческих способностей учащихся в процессе обучения физике. Пособие для учителей» // «Просвещение», 1975 г, 272 с.
15. Сидоренко В.К.,Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень.-К.РОВО,1991.
16. Фатеев Е. М., Ветродвигатели"// www.elektroveter.ru
17. Фізика в школах України. №2 січень 2008.
18. Інформація сайту www.necin.com.ua.
19. Інформація сайту www.proelectro.info.
20. Інформація сайту www.windpower.com.ua.
21. Інформація сайту www.rea.org.ua.








    Designed by Shostak
    Copyright MyCorp © 2019
    Сделать бесплатный сайт с uCoz

        (теги:Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів та ліцей,Нетішинський НВК, школа та ліцей міста Нетішин, НВК Нетішина,НВК міста Нетішин, школа №3 міста Нетішин )