Офіційний сайт Нетішинського НВК

Головна
Програма розвитку
Наші досягнення
Фотогалерея
Мапа сайту
Історія школи
НВК в ЗМІ
Про школу

Важливо знати!

    Навчальний заклад обслуговує дільничний офіцер поліції
сектору превенції Нетішинського ВнП Славутського
ВП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції
Зелевський Владислав Олександрович та
інспектор ювенальної превенції сектору превенції Нетішинського ВнП
Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції
Волошина Тетяна Вікторівна.

Безкоштовні "гарячі"
телефонні лінії

Міні-чат

Опитування

Як Ви оцінюєте наш шкільний сайт?
Всего ответов: 435


Як Ви оцінюєте роботу навчального закладу?
Всего ответов: 422


Які якості повинен мати сучасний вчитель?
Всего ответов: 450


Ваша думка щодо єдиної форми.
Всего ответов: 373

Корисні посилання

Відвідування сайту

Статистика ucoz.ua


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Статистика liveinternet.ru

Форма входу









методичні об'єднання



Історико-філософська кафедра



"Права людини"

/ Виховна година /
Класний керівник, вчитель історії: Слободяник Г. І.

Мета виховної години:
Показати дітям, що кожна людина є цінною, незалежно від статі, мови, релігії, кольору шкіри; виховувати почуття гідності, уміння поважати інших; дати можливість зрозуміти, що ми всі різні, неповторні, відчути себе як особистість серед інших; учити встановлювати стосунки на доброзичливій, толерантній основі.

Обладнання :

"Чарівна скринька" , плакати із зображенням дітей різних національностей, а також фото дітей класу, приладдя для малювання, альбоми для малювання чи просто зошити.

Хід виховної години

Учитель: Діти, тема нашого спілкування особлива і важлива для нас. Ми спробуємо поглянути на самих себе, які ми є, що у нас є спільного, а що відмінного? І що слід зробити для того, аби нам усім було добре серед ровесників, серед дорослих у класі, в школі, на вулиці. Отже, що ж спільного між вами всіма, тими, хто знаходиться в цьому приміщенні?

(Діти: ми всі навчаємося в одному класі; живемо неподалік від школи; нас навчають одні й ті ж учителі; ми всі живемо в сім'ях; нас лікують дитячі лікарі, країна, в якій ми живемо, - це Україна.)

Учитель: А в чому ви відмінні?

(Діти: є хлопчики, є дівчатка; у нас різна зовнішність; ми по-різному навчаємося; нам подобаються різні уроки; любимо різні ігри; маємо різний стан здоров'я; різні за характером; кожен має свою улюблену страву; не всі мають батьків, у декого немає тата.)

Учитель: А чи є щось спільне між вами й дітьми з інших країн? Що вас об'єднує?

(Діти: Ми всі - діти, де б ми не жили; усі діти хочуть жити в сім'ї; усім дітям необхідно навчатися, щоб потім нормально жити й працювати; усі діти хочуть, щоб їх любили і приділяли увагу; усі діти страждають від того, коли з ними погано поводяться дорослі або змушують тяжко працювати; коли діти хворіють, вони чекають, що їх будуть доглядати й лікувати; усі діти хочуть мати друзів; усі діти живуть на Землі.)

Учитель: Зараз кожен із вас зазирне до цієї "чарівної скриньки" і побачить найважливішу на землі людину. І якби кожна дитина світу зазирнула до неї, вона теж побачила б цю найважливішу людину.

Діти по черзі зазирають до скриньки, посміхаються, бо розгадали таємницю скриньки: кожен побачив своє відображення.

Учитель: Так, кожна людина - неповторна на цій землі, вона є великою цінністю тільки тому, що вона є людина, що вона має совість, сумління, що їй дароване життя, аби вона прожила його гідно й плідно. Так, у нас є багато спільного, чимало відмінного, але нас усіх об'єднує те, що ми всі - люди, великі й малі, що ми маємо одну на всіх Землю, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій. Діти, а чому нам слід навчатись зараз, щоб мир і спокій були збережені для всіх людей?

(Діти: Ми повинні навчитися дружити; не ображати один одного; треба вміти вибачати і ніколи не мститися; не говорити образливих слів; а коли вже сказав, то вибачитися; треба поводити себе не так, як тобі заманеться, а подумати про інших, може, комусь дуже не подобається твоя поведінка; не бути злопам'ятним; у скрутну хвилину підтримати людину хоча б словом; бути дружелюбним, бо із злим ніхто дружити не буде; нічого не робити комусь такого, чого б ти не хотів для себе.)

Учитель: А чи хотіли б ви довідатися більше про себе? Звичайно ж, що це цікаво. Я пропоную вам... написати книгу про себе.

До цього виду роботи слід час від часу повертатися, її неможливо виконати протягом одного уроку. Пропонуємо дітям узяти альбом чи зошит і оформити обкладинку: написати назву книжки "Хто я?", прізвище автора, рік "видання". Можна також запропонувати змінити форму стандартного зошита, надавши форму ромба, неправильного чотирикутника, овала. Важливо при цьому зазначити, що це - їхня особиста книга, що в ній можна писати так, як захочеться, малювати те, що до вподоби, вклеювати вкладиші чи щось інше. Неприпустимі зауваження вчителя щодо охайності чи неохайності цієї книги, варто кожну дитину заохотити тим, що похвалити за добросовісність, фантазію, підкреслюючи, що діти взагалі не можуть погано малювати, кожен малюнок - це дитяча неповторність, дорослі вже не можуть малювати по-дитячому. Якщо ж знайдеться учень, який категорично відмовиться малювати (запропонуйте витинанки) або взагалі "писати свою книгу", - поясніть, що без згоди "автора" ніхто цю книгу дивитися не буде, і тому він може спокійно працювати над нею, не турбуючись про те, що хтось буде робити зауваження чи критикувати.

Питання до змісту книги можна взяти з розділу "ООН про викладання прав людини".

На свій розсуд учитель може продумати весь зміст "книги", враховуючи як клас загалом, так і якісь індивідуальні моменти. Слід також запропонувати помістити до книги свої улюблені вірші, усмішки, розповіді про улюблених акторів, виконавців тощо. Не слід обмежувати дітей лише цими фразами, бо обов'язково комусь заманеться додати свої якісь фрази. Заохочуйте таке бажання, особливо тих, кому подобається оформляти щось на зразок "Альбому друзів".

Учитель: Коли ми з вами завершимо роботу над цією книгою, ви довідаєтесь чимало про себе, про свій характер, про свої смаки й зрозумієте, що кожен із вас - чимось надзвичайно цікава людина, і що вам подобається дружити, і що ви - надзвичайно цінна й важлива людина на цій Землі. Ви самі визначили, що й чого слід навчатися, щоб був мир і спокій, а коли виростете, то будете його оберігати.



"День захисту прав дитини"



Мета виховної години:

Конкретніше познайомити учнів із загальними принципами Декларації прав дитини, привернути увагу до того, що не всі уряди країн-членів ООН роблять все необхідне для поліпшення умов життя й навчання дітей, залучити дітей до практичного вираження своїх думок у зверненнях до урядів країн світу; виховувати палке прагнення жити в мирі й злагоді, дотримуючись доброзичливого ставлення до людей, якщо вони в чомусь і відрізняються від нас самих. Обладнання :

Плакати, присвячені Дню захисту прав дитини, ілюстративний матеріал про життя дітей у різних куточках світу, ілюстрації-малюнки дітей, плакат "Десять принципів Декларації прав дитини", виставка літератури: "Азбука прав человека", "Декларація прав людини очима дітей", "Загальна декларація прав людини", "Декларація прав дитини", "Конвенція про права дитини".

Хід виховного заходу

Ведуча: 20 листопада кожного року всі люди світу відзначають як День захисту прав дитини. Що це за дата? 20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю 00Н була прийнята Конвенція про права дитини. А які важливі події відбулися до цієї дати?

(Учні: У 1948 році була прийнята Загальна декларація прав людини. Усі документи, що ухвалювала 00Н, спиралися саме на ЗДГІЛ. У 1959 році була прийнята Декларація прав дитини.)

Ведуча: Пригадаймо, що таке декларація й що таке конвенція?

(Учні: Декларація - це проголошення намірів урядів країн зробити щось у своїй країні, аби всім добре жилося, і в першу чергу дітям. Конвенція - це міжнародний документ з якогось дуже важливого питання, наприклад, Конвенція про права дитини.)

Ведуча: Страхітливе становище дітей у багатьох куточках світу спонукало ООН детально вивчити це питання й констатувати дуже сумні висновки:

100 мільйонів дітей у всьому світі жебракують;

50 мільйонів дітей працюють у небезпечних умовах;

120 мільйонів дітей не відвідують школу;

3,5 мільйона дітей помирають від таких хвороб, які можна вилікувати.

Із газетних публікацій діти називають факти, пов'язані із тяжким становищем дітей у різних країнах.

Ведуча: Щоб якось поліпшити це становище, була прийнята Конвенція про права дитини. Уряди країн, що підписали її, взяли таким чином на себе зобов'язання докласти всіх зусиль, щоб тяжке становище було виправлене. Так, Україна теж підписала цей документ, як і багато інших країн світу. А якщо сама країна не може щось виконати, то вона звертається по допомогу до інших країн. Які приклади ви можете пригадати?

(Учні: Це допомога дітям-чорнобильцям, яких лікують за кордоном; це гуманітарна допомога для дітей-сиріт; це допомога ліками в спеціальних лікарнях, де лікуються діти з тяжкими хворобами.)

Ведуча: Звернімося до головних принципів Декларації прав дитини.

Діти читають і коментують принципи Декларації. (Див. "Викладання прав людини", ООН, 1989).

Ведуча: Діти, як і всі люди доброї волі, не можуть бути сторонніми спостерігачами за тим, як тяжко доводиться дітям колишньої Югославії, Бразилії, Колумбії, Камеруна, Руанди, Намібії. Ми теж можемо подати свій голос на захист прав дітей усього світу. Як це зробити? Ми можемо звернутись із закликом до урядів країн, надіславши відповідні звернення до ООН.

Далі пропонуємо дітям, виходячи із головних принципів Декларації прав дитини, написати (кожен щось своє) якесь конкретне звернення. А оформити все це можна у вигляді оригінальних плакатів. Оскільки таке заняття передбачається провести не в одному класі, то можна буде організувати виставку цих плакатів, згодом надіслати їх до ООН або ЮНЕСКО.

Плакати мають бути яскравими, привабливими. Для цього слід використовувати заздалегідь підготовлені шаблони пелюсток, квіток тощо з кольорового паперу. Написи "Звернення до урядів країн", "Побажання дітям світу"- виконуються дітьми від руки, не втрачаючи для цього багато часу, краще більше часу відвести для обговорення звернень чи побажань.

Ведуча: Отже, з чим ми звертаємось до урядів країн світу?

(Учні: Поводьтеся з дітьми як з рівними; захищайте дітей; зробіть так, щоб у кожної дитини був свій дім; подбайте про тепло і затишок для дітей; подбайте, щоб хворих дітей лікували кращі лікарі; дайте можливість кожній дитині гратися; турбуйтеся про дітей з різними вадами; створіть умови, щоб кожна дитина жила в сім'ї; діти не повинні голодувати, - пам'ятайте про це; враховуйте, що кожна дитина повинна навчатися; забороніть жорстоке поводження з дітьми; карайте тих, хто погано поводиться з дітьми; пам'ятайте, що діти - це майбутнє миру й життя на Землі.)

Ведуча: А які побажання ви написали дітям з різних країн?

(Учні: Жити в сім'ї з татом і мамою; відвідувати хорошу школу; щоб любили дорослі; ніколи не зазнавати голоду; хай тато з мамою отримують стільки грошей, щоб їх вистачало не лише на їжу, але й на іграшки; миру, злагоди, спокою; ніколи не знати, що таке війна; мати всюди хороших друзів.)




    Designed by Shostak
    Copyright MyCorp © 2019
    Сделать бесплатный сайт с uCoz

        (теги:Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів та ліцей,Нетішинський НВК, школа та ліцей міста Нетішин, НВК Нетішина,НВК міста Нетішин, школа №3 міста Нетішин )