|
Межі наук подібні до горизонту: чим ближче до них наближаєшся, тим більше вони віддаляються.
П.Буаст
Динамізм, притаманний сучасному розвиткові цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології в усьому світі - все це зумовлює необхідність перетворення освітньої системи. Національна державна програма "Освіта" (Україна XXI століття) передбачає відродження національної освіти, спрямування її на формування творчої особистості, забезпечення пріоритетного розвитку людини, надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень. В реалізації цих завдань головне місце відводиться школі. В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок.
Сьогодні школа повинна навчити учня вчитися, самостійно планувати свою працю, самому шукати шляхи власного розвитку. Яким же має бути зміст освіти, аби створити кожному учневі сприятливі умови для самореалізації? Л. Варзацька, ст. науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, відповідає: «Маємо передусім подбати про задоволення екзистенційних потреб особистості, тобто потреб її буття, особистого існування, свободи і вільного вибору себе, свого світогляду, дій, учинків, позицій; самостійності й особистої відповідальності, саморозвитку і саморегуляції, самовизначення і творчості».
Школа орієнтована переважно на підтримку зовнішньої мотивації. Учень замість того, щоб розвивати своє «Я», постійно виявляється в ситуаціях, де це «Я» придушується. Тому постала проблема створення підтримки всіх проявів внутрішніх прагнень учнів, визначення й уточнення цілей навчання, виявлення вікових можливостей, індивідуальних траєкторій розвитку, аналіз причин зміни мотивації, оцінка досягнень і планування подальших дій. Таким центром у Нетішинському НВК стало наукове товариство «Ерудит». Це «споруда» із багатьма прибудовами і надбудовами, у якій працюють різні варіативні об’єднання: відділення та секції МАН, школи «Олімпійського резерву», «Педагога – дослідника», психолого – діагностична та інформаційно –просвітницька лабораторії, пізнавальні клуби, постійнодіючі семінари.
Організація роботи із обдарованими учнями та молоддю у школі базується на абсолютному розумінні того, що учитель, який досконало володіє своїм предметом і методикою навчання і виховання, володіє основами проведення наукових досліджень, має універсальні світоглядні уявлення, виховає учня нової формації, учня, здатного нестандартно мислити, самостійно знаходити проблему в загальновідомих речах, творчо розв’язувати поставлені завдання. Такі учні стають на шлях свободи учіння, а педагоги опановують способи розвивальної допомоги і мислення.
Досвід організації такої діяльності у школі зібрано немалий. Така цілісна система роботи з обдарованими дітьми та молоддю має свої результати: протягом десяти років школа традиційно посідає перше місце у міських предметних олімпіадах, творчих конкурсах, конкурсі – захисті науково – дослідницьких робіт учнів – членів МАН; щорічні перемоги у обласних творчих та наукових конкурсах учнівської взаємодії; якісний виступ ліцеїстів на всеукраїнських інтелектуальних змаганнях; участь у міжнародних конкурсах.
Можна з упевненістю стверджувати, що формування нової соціально-економічної та політико-ідеологічної реальності перебуває в прямій залежності від того, якою мірою ці процеси будуть пронизані стратегією творчо-синтезуючої діяльності, наскільки в них будуть панувати принципи гуманізму, здорової критичності, соціальної свободи, плюралістичності думок, високої моральної відповідальності.
Методологічною парадигмою сучасної діяльності людини має стати творчість. Саме ж місце творчості в структурі діяльності буде зростати в міру перетворення середовища існування людей із природного в створюване, техногенне. Нині особливо актуальною є об'єктивна потреба в активному розвитку творчого, інтелектуального потенціалу кожної особи, нації, суспільства в цілому. В реалізації цього завдання провідна роль належить освіті, навчанню, вихованню.
|
