Офіційний сайт Нетішинського НВК





Нетішинський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей"







Роботи учнів на етапі контролю знань




   Дивлячись на блакить зоряного неба, задумуюсь про безмежність Всесвіту, про його вічність і розумію, що ми – піщинки в цьому безмежному океані, а життя людини – мить… І так хочеться зробити цю мить важливою!
   У чому ж сенс життя? Безперечно, кожен визначає його по-різному. Для когось – це слава, багатство, матеріальні блага. Для іншого – творчість, самовдосконалення, служіння людям.
   Людина живе стільки, скільки живе про неї пам'ять. Багато людей залишають по собі гарну пам'ять. У лікарів –це тисячі повернених до здорового життя людей, у письменників – їх невмирущі твори, у художників – геніальні картини, у музикантів, композиторів – безсмертні музичні шедеври.
   Для мене сенс життя у самовдосконаленні. Мені подобається вчитися, пізнавати світ, щодня робити для себе маленькі відкриття. Людина повинна радіти життю й дарувати радість іншим. Це має стати природним прагненням людини, її звичкою.
   Потрібно жити так, щоб колись, згадуючи минулі роки, можна було сказати, що прожиті вони щасливо і мудро.
   Людям слід прагнути до високого. І якщо у серці людини житиме це прагнення, то можна бути впевненим, що ніколи не будуть втрачені такі святі почуття як доброта, щирість, вірність і любов.

Чевичалова О., учениця 8 класу


Хотів садівником він стати,
Лілеять квіти він хотів,
Щоб їх любити, доглядати…
Та ним не став, бо не зумів.

Але зумів він покохати
Троянду – квітку запашну.
Зумів він серцем відчувати
Лише її, її одну…
Тоді в його палкому серці
Троянди образ засіяв.
В його душі – прекрасній, чистій
Він ніжним цвітом розквітав.

Він наділяв його натхненням,
Він ароматом наділяв.
І більш ніхто на цілім світі
Той аромат не відчував.
Сулима Д., учениця 8 класу




Він марив небом в молоді
Роки дитинства золоті.
Любив казки він і вірші.
Уславивсь сам він у письмі.
В його словах – таємний зміст,
Він має філософський вміст.
І, мабуть, бачив уві сні
Троянди цвіт Екзюпері…

Чернега О., учениця 8 класу




Що є життя?..

Що є життя? Лиш подорож в пустелі...
Ковток води в оазі терплячий лиш знайде.
Хтось все життя шукає стін рідної оселі,
А хтось, її знайшовши, мерщій від неї йде...
Він все життя шукав краси в своєму серці,
Краси, яка змогла б порушить самоту.
У літаку своєму стояв зі злом на герці
І виливав у творах душевну доброту.
Де істинність буття? Навіщо людям жити?
Він відповідь знаходив у щирості й добрі.
Душевна простота, у твори перелита,
Назавжди нам лишила ім’я „Екзюпері”.
Та він залишив нас... З’явилися і інші,
Які чогось шукали і мрією жили.
Через багато років знов розірвали тишу
Слова, що у собі життєву суть несли.
Прості живі слова, які в собі ховали
Безмежний океан любові і краси.
І людям, що добра і мудрості шукали,
Вони такий бажаний рятунок принесли.
То хто ж письменник цей? Так, він проста людина,
Що мрією жила і йшла лише вперед.
Коельо – це ім’я у всьому світі лине
І мудрості малює в уяві силует.
Їх розділяли роки і сотні кілометрів,
Та лиш життєву правду шукали вони все ж...
Життя іде крізь вічність годин, секунд, моментів,
А доля, думка й вічність чітких не мають меж...

Пархомець Інна,
ліцеїст ІІ курсу історико-правового профілю